Цю дивовижну казку написала Тетяна Семенова   коуч, психолог і консультант. Спеціаліст створила притчу з потужним психологічним впливом. Ця історія змінює свідомість і показаний до прочитання жінкам, які живуть в нещасливому шлюбі.

Ця історія дозволить інакше побачити своє життя й переосмислити її, знайти себе і зрозуміти, хто ти є насправді, чого ти хочеш і що насправді з тобою відбувається.

«Принцеса в лахмітті»: красива і мудра притча про кохання

Казка про Дівчинку і Жабі

По залитому сонцем лузі бігала Дівчинка. На ній було біле мереживне платтячко, на кучериках рожеві бантики, а в руках вона тримала сачок, щоб ловити метеликів. Їй було весело і добре. І тут, на великому зеленому листі лопуха, вона побачила величезну Жабу, покриті бородавками.

  Яка мерзенна жаба, — з відразою сказала Дівчинка.

  Кхе-кхе, — прокашлялася Жаба. — А ти в курсі, що я принц зачарований?

— Не може бути, — недовірливо сказала Дівчинка.

  Правда-правда, — підтвердила Жаба. — Зла відьма зачарувала мене і моє велике Королівство. Я юнак, прекрасний і багатий. Якщо ти расколдуешь мене, я візьму тебе в дружини, і ми будемо жити довго і щасливо. Я буду носити тебе на руках і кожен день дарувати квіти.

  А як тебе розчарувати? — запитала Дівчинка.

— Це не просто, адже зла відьма наклала складне закляття. Ти повинна взяти мене додому, щоб я спав у твоїй м'якій ліжку, і цілувати мене кожен день. Годувати з ложечки і виносити погуляти. І тоді все станеться. Одного разу вранці ти побачиш поряд не мерзенну жабу, а красивого принца. А життя твоє стане щасливим і безтурботним.

Дівчинка зачаровано слухала Жабу. Вона дивилася на шкіру, покриту бородавками, величезні, витрішкуваті очі, вузьку щілину рота, а бачила високого ставного чоловіка з копицею чорного волосся і лукавим прищуром зелених очей. Поруч з ним вона бачила себе — в пишному білому платті в красивому замку, чула слова любові…

Переборовши огиду, Дівчинка опустилася на коліна, посадила Жабу в поділ сукні і забрала до себе додому.

З того дня життя Дівчинки змінилася. Вона більше не бігала на сонячному лузі за метеликами, не співала і не веселилася. Вона доглядала за Жабою. Жаба виявилася дуже примхливою: вона вимагала круасанів на сніданок і спагетті з соусом бешамель на вечерю, вона хотіла спати в ліжку Дівчинки, а ще вона залишала слизкі сліди на підлозі й на ліжку, і Дівчинці доводилося постійно мити підлоги і прати білизну.

Вона перестала зав'язувати бантики і одягати красиву мереживну сукню. Від прання руки її почервоніли і дуже боліли. А Жаба продовжувала залишатися великий і мерзенної Жабою і ніяк не перетворювалася в того красивого принца. Іноді Дівчинка дивилася на неї і дуже хотіла викинути зі свого будиночка, щоб жити як раніше, але вона боялася помилитися. А раптом залишилося зовсім трохи? А раптом вже завтра вона прокинеться і побачить поруч не мерзенне земноводне, а зеленоокого брюнета?

Так минуло кілька місяців. Мало хто впізнав би в цій замученої замарашке колись веселе і безтурботне Дівчинку. Тепер усім розпоряджалася Жаба. А Дівчинка лише обслуговувала її і робила брудну роботу по дому.

Одного разу Жаба нагримала на неї за те, що вона занадто довго несла їй обід. Дівчинка вийшла з будиночка і заплакала. Вона сиділа на ганку і гірко ридала. Її побачила Пташка, що співала на гілочці.

  Чому ти плачеш? — запитала її Пташка.

  У моєму будинку живе мерзенна Жаба, яка кричить на мене. Цілий день я мою, прибираю і готую їй їсти. Я дуже втомилася і не хочу так більше.

  А чий це будинок? — запитала Пташка.

  Мій, — відповіла Дівчинка, витираючи сльози.

  А хто приніс до тебе додому цю Жабу?

  Я сама, — сумно сказала Дівчинка.

  Навіщо? — здивувалася Пташка.

  Вона обіцяла мені, що перетвориться на принца, якщо я буду доглядати за нею. Але пройшло вже багато місяців, а нічого не змінилося.

  Чому б тобі тоді не викинути Жабу з дому?

  А раптом це правда? І вже незабаром вона перетвориться на принца? І я не дочекаюся зовсім трохи? Я так багато сил витратила вже. Буде прикро, що я не дочекалася зовсім трохи.

  А якщо ти проведеш все життя, доглядаючи за Жабою, яка ніколи не перетвориться на принца? — запитала Пташка.

Дівчинка замислилась.

— Якщо б я знала точно…   промовила вона.

Тут Дівчинка підняла голову, і її очі просіяли: — А не сходити мені до старої Відьми, що живе за лісом? Вона стара і мудра, може вона скаже мені — стане Жаба принцом чи ні?

Дівчинка зраділа і негайно пішла до Відьми. Стара Відьма жила за лісом в похилій хатинці.

  Мені б дізнатися, — розповідала їй Дівчинка, — не втрачу я можливість вийти заміж за принца.

Відьма взяла курячі потрухи, очі кажанів і болотяну траву й почала ворожити. Вона трясла сивою головою і дивилася в свій горщик, над яким піднімався густий смердючий пар.

— Це просто жаба, — сказала вона нарешті. — Не витрачай свій час. Вона ніколи не стане принцом.

Дівчинка сумно вийшла від чаклунки. Вона йшла якийсь час, опустивши голову, і тут їй прийшла в голову ідея.

  Відьма може помилятися. Що знає ця стара про принців? Мені потрібно сходити до доброї Чарівниці! Вона скаже мені точно!

Добра Чарівниця жила в красивому замку зі стрілчастими віконцями і високими вежами.

  Я так втомилася, — говорила дівчинка. — Але я боюся, що якщо прожену тебе Жабу, то ніколи не вийду заміж за Принца!

Чарівниця похитала головою і попросила один день. Вона ворожила по місячному світлу і зіркам, виводила складні формули з хмарних завитків і білих ромашок. І на наступний день вона винесла свій вердикт:

— Це просто жаба, — сказала вона дівчинці. — Вона ніколи не стане принцом. Тобі краще віднести її назад на луг.

Дівчинка мовчки вислухала Чарівницю і пішла. Але всередині вона кипіла від обурення:

  Вони мені заздрять! — вигукнула вона, вийшовши на вулицю.   Звичайно, всім хочеться вийти заміж за Принца. Я краще знаю! Я ж відчуваю, що роблю це не марно.

І Дівчинка повернулася до Жабі. Вона вислухала багато неприємних слів за те, що пішла надовго і не годувала Жабу це час. Відмила будинок від слизу, приготувала обід і викупала Жабу. Жаба була задоволена. Велика, буро-зелена, в бородавках, вона лежала на мереживний подушці в ліжечку Дівчинки.

Сама Дівчинка не могла спати з Жабою і вже давно поступилася їй своє місце. Вона спала на вузькій кушетці на кухні. Перед сном вона, як звичайно, думала про те, як прекрасна стане її життя, коли Жаба перетвориться на Принца. Вона придумувала імена своїм дітям, розмірковувала, які квіти будуть рости в її саду. У цих солодких думках вона і заснула.

І приснився їй сон: ось вона йде по стежці до свого будиночка і бачить, що весь він занепав і обвалився, запорошені вікна і темні, а на ганку біля будиночка сидить стара. Страшна і кудлата, схожа на лісову відьму. І от баба дивиться на неї і вабить її до себе гачкуватим пальцем, а Дівчинка й хоче втекти, та ноги не слухаються. Підходить вона до баби, а та дивиться на неї своїми бляклими вицвілими очима і питає:

  Впізнаєш мене?

  Ні, — відповідає їй Дівчинка з переляком. — Я ніколи не бачила тебе раніше.

  Кхе-кхе, — кашляє стара.   Я — це ти. Багато років я доглядала за Жабою і чекала, що вона стане принцом. Мені всі говорили, що це просто Жаба, але я нікому не вірила. Я вірила тільки Жабі. Я дуже хотіла вийти заміж за принца. І я дуже боялася, що якщо прожену тебе Жабу, то цього ніколи не станеться. Так пройшло багато років, а вчора Жаба померла.

Просто померла від старості. І я довго плакала про те, що ніколи вже не відбудеться. Про своє життя, яку витратила на те, щоб доглядати за нею. Я плакала про те, що стала стара і не можу, як раніше, бігати по лузі і ловити метеликів. І про принца, за якого ніколи не вийду заміж.

Подивись на мене, подивись!   стала кричати стара.   Я   твоє майбутнє!

  ні, Ні, — закричала Дівчинка. Вона хотіла втекти, але ноги не слухалися її і вона тільки закривала очі руками і кричала:   ні, Ні!!

  Ти заважаєш мені спати, — почула вона скрипучий голос. Відкрила очі і побачила, що спить на канапі, а Жаба сидить на підлозі і дивиться на неї.

  Віднеси мене в ліжечко і веди себе тихо! — веліла Жаба.

Дівчинка дивилася на неї і в її голові крутилися одна за іншої фрази, які їй говорили Пташка, Відьма, Чарівниця і ця стара в її сні:

— Це просто Жаба!

Вона встала з ліжка, взяла в руки Жабу, підійшла до дверей і відкрила її.

Жаба відчула недобре:

  Гей! Куди ти несеш мене?! — волала вона.

Дівчинка відкрила двері, широко розмахнулася і кинула Жабу так далеко, як тільки могла.

  Йди! — крикнула вона. — І не повертайся. Я більше ніколи не буду годувати тебе і класти на свою ліжечко! Це мій дім, і я буду робити те, що подобається мені. Я знову буду бігати по лузі, ловити метеликів і радіти життю! Я не вірю твоїм обіцянкам. Ти просто Жаба!

Вона закрила двері і вперше за багато місяців посміхнулася.

Найбільш короткі і пронизливі оповідання: глибина в парі рядків

Також читай про те, які 10 предметів жіночого гардеробу чоловіки люто ненавидять: вони вбивають жіночність. Вони вважають цю одяг асексуальної, позбавляє жінку жіночності і знищує природну красу.

А ти знаєш, що під час поцілунку люди закривають очі не просто так? У цієї звички дуже цікаві коріння. Вчені змогли дати відповідь, чому при поцілунку з коханою людиною ми закриваємо очі, а з іншими людьми — ні. Виявляється, в цьому задіяні глибинні психологічні механізми.

Більше цікавих матеріалів можна читати на Clutch!

Підписуйсяна наш youtube-канал Клатч Онлайн.