Я пам'ятаю, кохана, пам'ятаю
Я пам'ятаю, кохана, пам'ятаю
Сяйво твого волосся.
Не радісно і не легко мені
Покинути тебе привелося.
Я пам'ятаю осінні ночі,
Березовий шерех тіней,
Хай дні тоді були коротше,
Місяць нам світила довшою.
Я пам'ятаю, ти мені казала:
«Пройдуть блакитні року,
І ти забудеш, мій милий,
З другою мене назавжди».
Сьогодні квітуча липа
Нагадала почуттям знову,
Як ніжно тоді я сипав
Квіти на кучеряву пасмо.
І серце, охолонути не готуючись,
І сумно іншу люблячи.
Наче улюблену повість,
З іншого згадує тебе.
Сергій Єсенін
Більше цікавих матеріалів читай на clutch.ua.
