***
Вона ніколи не знає, як довго він знову зникне.
Все в ній кричить – не треба його відпускати!
Але вона ніби спокійна, або просто робить вигляд,
І не дзвонить.
Він кожен раз виселяє її з думок своїх і віршів,
Ретельно забуває запах її парфумів,
Він думає: «Господи-Боже, якщо твій вирок такий,
То я готовий!»
Проходить -надцятий місяць, ніхто не йде до дна.
Вони, як вперті діти, всі грають в цю війну.
І кажуть один одному: «Досить, я довго не протягну!»
А зверху на них дивляться і думають:
— Ну-ну...
Автор Олена Касьян
Долю не тільки героїв цього вірша вирішили понад. Може, ми не вибираємо любов? Зробити висновок ти зможеш після того, як прочитаєш пронизливе вірш Джіо Россо «Знаєш, Мері». Воно проберет тебе до кісток, мурашок і ознобу.
Більше цікавих матеріалів можна читати на Clutch.
