Дуже важливо знати про генетичну схильність родичів з обох сторін, оскільки це безпосередньо впливає на майбутню дитину та її життя в цілому.

Відомо, що діти успадковують від своїх батьків зовнішні особливості (колір очей, форму носа, фігуру), а також характер, темперамент, інтелект, здібності та багато іншого. Така "спадщина" передається від предків до нащадків за допомогою генів, об'єднаних в блоки, які називаються хромосомами.

Разом з тим, існує ризик отримати нахили та захворювання, в тому числі психічні, від рідних, які страждають на певний недуг.

Намагаючись визначити причину захворювання, генетики стикаються з проблемою пошуку конкретного гена, що відповідає за прояв і розвиток симптомів хвороби.

Міфи про вагітність, про які сучасні лікарі радять забути

Популярні новини зараз

Лікарі назвали найнебезпечніший вид алкогольних напоїв

Як за допомогою звичайного стільця можна визначити наявність раку легенів: проста перевірка

Мережу розсмішило відео з Ангелою Меркель, що гралася своєю туфлею на нормандському саміті

Названа володарка самого красивого тіла в світі: фото красуні

Вчені з'ясували, що вірогідність захворювання психічними розладами залежить від двох показників: кількість психічно хворих родичів і ступеня споріднення. А причиною психологічних відхилень називають мутацію хромосоми, яка залежить від багатьох факторів, як зовнішніх, так і внутрішніх.

За результатами досліджень, одними з найпоширеніших психічних захворювань, що передаються у спадщину, є: розлади аутистичного спектру (аутизм), синдром дефіциту уваги і гіперактивності, шизофренія, , а також порушення інтелектуального розвитку (розумова відсталість, недоумкуватість, олігофренія).

Розлади аутистичного спектру (аутизм)

Вважається, що роль спадковості у виникненні цього захворювання велика.

Через порушення розвитку мозку виникає складний розлад, коли людині важко знаходиться в суспільстві і знаходити контакт з іншими людьми. Такі люди мало жестикулюють, утримують один вираз обличчя, а також мають підвищену чутливість до світла, запаху, шуму. Зазвичай діагноз «аутизм» ставлять у перші 3 роки життя, іноді прояви аутизму можуть бути помітні у грудних дітей

Синдром дефіциту уваги і гіперактивності

Проявляється, як труднощі концентрації уваги дитини, гіперактивність і погано керована імпульсивність. При схильності зазначеної хвороби у дорослих можливі зниження інтелекту, труднощі зі сприйняттям інформації.

Ознаки видно у дітей до 4 років і спостерігаються до 12 років. Пікова активність хвороби – 8–10 років, але у дітей з неуважним типом синдром діагностування можливе лише у віці підлітка.

Шизофренія

Варто відзначити, що спадковість грає ключову роль в питанні виникнення шизофренії, але спровокувати її можуть так само і важкі пологи у матері, фізичні та психологічні травми, отруєння. Це одна з найтяжчих хвороб психіки, на перших стадіях яка може проявлятися і в 20 років.

Люди, які страждають цим захворюванням, відчувають маревні стани, чують звуки і голоси в голові, побоюються, що хтось контролює їх думки, будує змову проти них. Ці переживання виливаються в постійне відчуття страху, сильної тривоги або замкнутості. Хворі шизофренією говорять нісенітниці, можуть годинами сидіти нерухомо і безмовно, або ж виглядають і поводяться абсолютно нормально, поки не починають говорити те, про що думають насправді.

За статистикою в усьому світі на шизофренію страждають більше 21 мільйона людей.

Порушення інтелектуального розвитку (розумова відсталість, недоумкуватість, олігофренія)

Проявляется в першу чергу стосовно розуму (звідки й назва), а також емоцій, волі, мови і моторики.

Іншими словами, люди з інтелектуальною інвалідністю мають труднощі у взаємодії з навколишнім середовищем, мало пристосованим для них. Перші ознаки можуть бути діагностовані як у 2-3 роки, так і в зрілому віці.

Депресія

Поганою спадковістю ще славиться депресія. У розвитку депресії грає роль група генів, які блокують вироблення так званого «гормону щастя» у мозку - серотоніну.

Крім того, у спадок передаються епілепсія і алкогольна залежність.

Хоча ці психічні захворювання передаються генетично, але вони можуть з'явитися і в сім'ї, де подібними розладами ніхто не страждав. Крім того, наявність гена хвороби не завжди означає, що вона йому загрожує. В деяких випадках ризик можна зменшити, виконуючи рекомендації лікаря.

Матеріал підготувала Наталія Коломієць

Дивись відео по темі:

Більше цікавих матеріалів читай на Clutch!

Підписуйтесь на наш youtube-канал Клатч Онлайн